>>14А я полюбляю обмазуватись метрошитом та дрочити. Кожну нічь я ходжу по забутим всіма службами метрополітену виробкам з черним пакетом для сміття та збираю в нього метрошит. На два повних пакета цілий тиждень уходить. Зате, коли після важкої ночі, повзання під датчиками, переховування в збойках, з подряпаними долонями від болтів на тюбингах стволів, я приходжу додому, йду в ванну, вмикаю горячу воду…ммм та звалюю в неї свої скарби. Й дрочу, уявляючі, що мене поглинув єдиний організм метро. Мені взагалі здається, що метро, вміє думати, в нього є свої нервові вузли, мозгові центри, органи відчуттів, думки та почуття. Не змывайте метрошит зі стін тунелей під час промивки перегонів. А вчора в ванній, мені наснився дивний сон, ніби я пірнув в море, и воно перетворилось на метро, риби, водорості, медузи, все перетворилось на колійні пристрої та кабелі, вкриті товстим шаром метрошита, навіть склепіння тунелів, навіть небо, навіть Аллах!.