"Особистий ворог"… На різних етапах життєвого досвіду були різні:
3-6 років － хлопчик, який смердів одеколоном, схожим на прогірклі огірки;
7-9 － хлопчик, котрий бігав на перервах і ймовірно вкрав мій тамагочі;
10-12 － вчителька фізкультури, яка дозволяла собі дискримінаційні висловлювання щодо зовнішності, в тому числі й на мою адресу, через мою фізичну незграбність та зайву вагу;
13-18 － токсичні однокласники, які заважали навчатись та тримали біля себе, ніби як "цапа-відбивайла";
19

19-24 － гопники на вулиці, шахраї та лицемірні люди;
25-27 － брехуни, неуки, гедоністи та істерики;
28-33 － підлі та жадібні опортуністи, імітатори та маргінали;
34-досьогодні － власні лінь, інфантильність та неорганізованість.

>>187
>>188
То он що таке "особистісний зріст"
Не думав, що можна його виразити через сприйняття ворогів, ліл

>>188
Дякую за відповідь, я підтримую такий погляд, але це трохи не те. Я маю на увазі конкретну особу з прізвищем та ім'ям

"Найкращий спосіб усунути ворога－зробити його другом."
Тобто переконувати в процесі діалогу, за допомогою фактів та логіки.
Адже якби ми завжди прагнули фізичного знищення наших ідеологічних опонентів, ми б жили у ще гіршому світі через витрати на мінусування і брак ресурсів на збереження та розвиток.
Можна лише уявляти, наскільки б більше і краще ми б могли зробити у світі без зайвих страждань та смертей…